Я ніколи не думав, що зіткнуся з проблемою узаконення самобуду, але життя підкидає сюрпризи. Колись ми з батьком побудували невеличкий будинок на ділянці, яка дісталась у спадок. Усе робили своїми руками, без зайвої документації – так, як часто роблять у селах. Житло було комфортним, та з часом, коли вирішив офіційно оформити спадщину, виникли труднощі: з'ясувалося, що будинок формально не існує.

Почалися спроби зібрати документи, ходити по інстанціях, але все виглядало як безкінечне коло: одну довідку береш, інша вже не дійсна. У певний момент опустилися руки — здавалося, що легалізувати будівлю практично нереально, надто багато вимог, які ніколи не виконувалися в процесі зведення будинку. Але розуміння, що без оформлення не зможу нічого продати, подарувати або просто спокійно жити, змусило мене знову шукати рішення.

На щастя, знайомий порадив звернути увагу на можливість скористатися процедурою «будівельної амністії». Я натрапив на зрозуміле і детальне пояснення на сайті Будівельна амністія, яке буквально дало друге дихання. Фахівці все пояснили: які об'єкти підпадають під амністію, що потрібно для оформлення, скільки це триватиме. Уже з першої консультації стало зрозуміло, що я не сам у цій ситуації й що вийти з неї можливо.

Процес виявився набагато менш складним, ніж я уявляв. Основне — правильно підготувати технічну документацію і звернутись до фахівців, які допоможуть пройти усі етапи без помилок. Після кількох тижнів очікувань я тримав у руках офіційні документи, які підтверджують право власності на будинок. Те, що колись здавалося недосяжним, стало реальністю. Тепер я можу спокійно жити у своєму будинку й не боятися перевірок або правових ускладнень.